Розмір шрифту: 

Розвиток фінансово-кредитних відносин в ринкових умовах

УДК 336.7 (477)

 

Оцінка розвитку ринку банківських депозитів в економіці України: порівняльний аналіз

М.В.Кічурчак¹

¹Львівський національний університет імені Івана Франка, Marianna_Kichurchak@ukr.net

 

Ринок банківських депозитів чутливо реагує на зміни в економіці України, спричинені втратою економічних зв’язків унаслідок гібридної війни, глобалізацією, інфляцією, девальвацією гривні, стагнацією реального сектора, реформуванням системи оподаткування. З цієї позиції важливо оцінити наявні тенденції та чинники, які впливають на розвиток ринку банківських депозитів, здійснити порівняльний аналіз з такими ж ринками Білорусі та Польщі.

Для визначення чинників, які впливають на формування ринку банківських депозитів в Україні, Білорусі та Польщі специфікуємо змінні: залежна змінна y – зобов’язання банків за коштами залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб, млн у національній валюті; незалежні змінні: х₁ – середньозважені процентні ставки (ПС) за депозитами в національній валюті, %; х₂ – середньозважені ПС за депозитами в іноземній валюті, %; х₃ – середньорічний курс національної валюти до дол. США; х₄ – середньорічний курс національної валюти до євро; х₅ – темпи зростання середньомісячної реальної заробітної плати, % до п.р.; х₆ – темпи зростання ВВП, % до п.р.; х₇ – темпи зростання грошової маси, % до п.р.; х₈ – індекс сприяння корупції, х₉ – індекс економічної свободи; х₁₀ – рівень тіньової економіки, % ВВП; х₁₁ – рівень доларизації; х₁₂ – чисельність постійного населення, тис. осіб; х₁₃ – зайнятість населення, млн. осіб; х₁₄ – індекс споживчих цін, %. Охоплюваний період – 2000–2017 рр., кількість спостережень – 18.

Для структуризації чинників впливу на обсяги банківських депозитів проводимо факторний аналіз методом головних компонент. Згідно з ним кожну із факторних ознак зараховуємо до одного з факторів (табл. 1). Для України перший фактор визначено змінними х₁, х₃–х₇, х₁₀–х₁₃; другий фактор – х₂, х₈; третій фактор – х₉, х₁₄; четвертий і п’ятий фактори – ситуативні, випадкові та непередбачувані події. Інтерпретувати цю структуризацію змінних за факторами можна, як-от: перший фактор характеризує головні соціально-економічні, демографічні індикатори розвитку країни та її грошової системи; другий фактор специфікує привабливість залучення депозитів в іноземній валюті та рівень захоплення держави; третій фактор описує особливості інституційного середовища та умови цінової стабільності в Україні.

Для Білорусі перший фактор характеризують змінні х₂–х₄, х₉–х₁₀, х₁₂; другий фактор – х₁, х₆–х₇, х₁₁, х₁₄; третій фактор – х₁₃; четвертий фактор – х₅, х₈; п’ятий фактор – ситуативні, випадкові та непередбачувані події Розподіл змінних за факторами можна детермінувати у такий спосіб: перший фактор свідчить про привабливість залучення депозитів в іноземній валюті та наявну соціально-демографічну ситуацію; другий фактор – про умови вкладання тимчасово вільних коштів (у національній валюті) у банківську систему та функціонування грошової системи; третій фактор – про стан зайнятості населення; четвертий фактор – про динаміку зміни оплати праці і характер захоплення держави.

Таблиця 1

Матриця факторних навантажень на підставі кореляцій

Країна

№ фактору

Досліджувані змінні

х₁

х₂

х₃

х₄

х₅

х₆

х₇

х₈

х₉

х₁₀

х₁₁

х₁₂

х₁₃

х₁₄

Україна

Фактор 1

0,6105

0,0021

0,8161

0,8590

-0,7094

-0,7627

-0,8769

0,4105

-0,5433

0,7822

0,8219

-0,8967

-0,8028

0,5009

Фактор 2

-0,5703

-0,8118

0,4986

0,4764

0,5934

0,4514

0,1078

0,6911

0,1371

-0,4991

0,0168

-0,3667

-0,4260

-0,2195

Фактор 3

-0,2253

0,1866

-0,0072

0,0085

-0,2059

-0,1255

0,2277

0,2458

0,7398

-0,0197

-0,0234

-0,0976

-0,0129

0,6616

Фактор 4

-0,1838

0,3786

-0,2011

-0,0934

0,1746

-0,2622

-0,2926

0,4490

0,2051

-0,0333

0,3765

-0,1585

0,3012

-0,4665

Фактор 5

0,0808

0,2727

0,1380

0,0726

-0,0223

-0,2581

0,0412

0,0965

-0,0176

-0,2394

-0,3953

0,0489

-0,2267

-0,1534

Білорусь

Фактор 1

-0,4644

-0,8000

0,8620

0,8999

-0,3967

-0,5920

-0,5868

-0,0218

0,8676

-0,9196

0,3039

-0,8915

0,5831

-0,4052

Фактор 2

0,8235

0,1831

0,3598

0,3301

-0,3130

-0,6188

0,6024

0,3524

-0,1363

-0,1825

0,9152

0,2942

0,0393

0,7305

Фактор 3

-0,0065

0,3536

-0,2463

-0,1855

0,1334

0,1518

0,3620

-0,5904

0,2596

-0,3100

-0,0638

-0,2861

0,7318

0,4227

Фактор 4

-0,2539

0,0090

-0,1917

-0,1678

-0,6972

0,2297

0,2048

0,6131

0,0979

-0,0272

-0,1823

-0,1605

0,1284

0,1830

Фактор 5

0,0445

-0,4137

0,0422

0,0690

0,4240

0,3716

0,2955

0,2197

0,2694

-0,0748

-0,0013

-0,0186

-0,1396

0,1966

Польща

Фактор 1

0,7099

0,8567

-0,3382

-0,4806

0,1271

0,5976

0,3967

-0,9031

-0,9375

0,8281

0,5817

-0,8340

-0,7733

0,5007

Фактор 2

-0,2359

-0,3095

0,8106

0,5658

-0,6512

-0,4739

-0,7741

-0,3866

0,0440

0,5319

0,6921

-0,1263

-0,5982

-0,1342

Фактор 3

-0,5464

0,2071

0,3606

0,0598

0,6724

0,3580

0,2060

-0,1203

0,1016

-0,0516

0,3328

-0,3160

0,0467

-0,8218

Фактор 4

-0,2495

-0,2239

-0,1359

0,6079

-0,1388

0,3703

0,2693

-0,0822

-0,2763

0,0094

-0,1518

0,0495

-0,0538

0,1030

Фактор 5

0,0248

0,1365

0,0296

-0,1220

-0,1810

0,3564

-0,1206

0,0335

-0,0103

-0,0085

0,1296

0,4040

-0,0254

-0,1111

Джерело: Розраховано на підставі [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7].

 

Для Польщі перший фактор пов’язаний із змінними х₁, х₂, х₆, х₈–х₁₀, х₁₂, х₁₃; другий фактор – х₃, х₇, х₁₁; третій фактор – х₅, х₁₄; четвертий фактор – х₄; п’ятий фактор – ситуативні, випадкові та не передбачувані події. З огляду на таке групування змінних за факторами ідентифікувати їх доречно, як-от: перший фактор детермінує загальні умови інвестування тимчасово вільних коштів у банківську систему, демографічну ситуацію та стан ринку праці; другий фактор – особливості функціонування грошової системи країни; третій фактор – темпи зміни матеріального добробуту та цінову стабільність; четвертий фактор – курсові коливання національної валюти до євро.

Згідно з результатами факторного аналізу виявлено, що на ринок банківських депозитів України будуть впливати середньозважені ПС за депозитами в національній валюті, середньорічні курси грн до дол. США та євро, рівень тіньової економіки та доларизації; обернено – темпи зростання середньомісячної реальної заробітної плати, ВВП і грошової маси, чисельність постійного населення та його зайнятість (табл. 1). За другим фактором оберненим є зв’язок між вкладами і середньозваженими ПС за депозитами в іноземній валюті, прямим – індексом сприяння корупції; за третім – кореляція є прямою для індексів економічної свободи та споживчих цін. Для активізації депозитної діяльності у банківському секторі важливими є наявність стабільного макроекономічного середовища і мінімізація проявів таких негативних явищ, як корупція, тінізація та доларизація національної економіки.

У Білорусії за першим фактором чинниками прямої дії на залучення депозитів у банківську систему є середньорічні курси білорус. крб до дол. США та євро, рівень економічної свободи; оберненої дії – середньозважені ПС за депозитами в іноземній валюті, рівень тіньової економіки та чисельність населення (табл. 1). За другим фактором спостерігаємо додатну кореляцію щодо середньозважених ПС за депозитами в національній валюті, темпів зростання грошової маси, рівня доларизації та ІСЦ, від’ємну – для темпів зростання ВВП; за третім – позитивний зв’язок із зайнятістю населення; за четвертим зафіксовано додатну кореляцію для індексу сприяння корупції та від’ємну щодо темпів зростання середньомісячної реальної заробітної плати. У Білорусі динаміка залучення депозитів у банківську систему є чутливою головно до змін, пов’язаних із характером функціонування грошової сфери та особливостями інституціювання чинників захоплення держави.

У Польщі на ринок банківських депозитів за першим фактором прямо впливають середньозважені ПС за депозитами в національній та іноземній валюті, характер економічного зростання та особливості тінізацїі національної економіки, обернено – умови боротьби з корупцією, реалізації економічних свобод, деморозвитку та зайнятості населення (табл. 1). За другим фактором визначено прямий зв’язок із зміною середньорічного курсу національної валюти до дол. США та рівнем доларизації, зворотній – з темпами зростання грошової маси; за третім фактором спостерігаємо позитивну кореляцію з темпами зростання середньомісячної реальної заробітної плати, від’ємну – з ІСЦ; за четвертим фактором наявна позитивна залежність щодо зміни середньорічного курсу національної валюти до євро.

Отже, порівняльний аналіз свідчить про те, що для України і Білорусі чинниками погіршення ситуації на ринку банківських депозитів є турбулентність соціально-економічних умов розвитку. Досвід Польщі виявив те, що інституціоналізація сприятливих інвестиційно-соціальних умов для розміщення депозитів у банківській системі є покроковою, ґрунтується на формуванні довгострокових довірчих відносин учасників ринку банківських депозитів. В Україні важливо для поліпшення функціонування ринку банківських депозитів стратегічно орієнтувати розвиток банківської системи на зростання інституту довіри.

 

Література

1. Національний банк України. URL https://bank.gov.ua/control/uk/.
2. Тенденції тіньової економіки в Україні (2008–2017). Київ, 2009–2018.
3. Национальный статистический комітет Республики Беларусь. Retreived from URL http://www.belstat.gov.by/ (дата звернення: 28.08.2019).
4. Statistics Poland. Retrieved from http://stat.gov.pl/en/ (дата звернення: 24.08.2019).
5. Corruption Perceptions Index 2000–2017. URL https://www.transparency.org/ research/cpi/overview (дата звернення: 20.05.2019).
6. Schneider F. Estimating the Size of the Shadow Economies of Highlydeveloped Countries: Selected New Results. CESifo DICE Report. 2016. № 4.
7. Medina L., Schneider F. Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Paper. 2018. № 18/17.

 

ринок банківських депозитів; чинники розвитку; факторний аналіз методом головних компонент