Сьогодні бібліотеки є елементом світової інформаційної інфраструктури,що включений у формування глобального інформаційного простору й надання вільного доступу до джерел інформації. Бібліотеки як суспільні інститути впродовж тисячоліть акумулювали, обробляли, зберігали та розповсюджували документовані знання, за нових умов мають розширити свої традиційні функції — меморіальну та комунікативну і доповнити їх завданнями архівування та використання мережевих науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів [2].

З другої половини 1990–х років з появою Інтернету у бібліотеках, можна простежити за  поступовим переходом  від традиційної  парадигми обслуговування, що базується на представленні документів на паперових носіях, до парадигми інформаційної  супер магістралі, яка передбачає надання різноманітної мережевої інформації, що доступна за межами однієї бібліотеки. Оскільки  постійно зростає кількість запитів користувачів бібліотек, пов'язаних з використанням віддалених інформаційних ресурсів, частину пошукових завдань бібліотечні працівники здійснюють через Інтернет. Публічні бібліотеки поступово перетворюються в сучасні інтелектуальні інформаційні центри з діючими інтегрованими автоматизованими технологіями виконання бібліотечних процесів, а також, з базами даних та ресурсами Інтернет, що користуються підвищеним попитом у користувачів.

Інформаційні ресурси — це індивідуальні та колективні експертні знання, окремі документи, масиви документів і документи та їх масиви, з яких складаються бази та банки даних, бази знань, електронні бібліотечні системи, бібліотеки, архіви, фонди, інформаційні системи та інші системи у визначеній предметній тематичній області, які відповідають функціональним потребам та запитам користувачів інформації [2].

Мережеві інформаційні ресурси - це інтернет-ресурси, що зберігаються в «світовій павутині» і доступні  через телекомунікаційні мережі. Мережеві ресурси можливо розподілити на: повнотекстові видання, як аналоги традиційних публікацій, що існують тільки в електронному середовищі;бібліографічні, фактографічні та повнотекстові бази даних — електронні ресурси, що мають пошукові засоби; програмні продукти — всі вони можуть бути подані як на переносних носіях, так і в мережі.

Світовими електронними ресурсами  являються  розподілені комплекси соціально-значущих документів за всіма галузями знання, в яких відображаються істотні відомості про минуле, сучасне та майбутнє країни, світу, соціуму. Вони орієнтовані на задоволення інформаційних потреб різних цільових груп користувачів – від представників міської спільноти до жителів різних регіонів з широким колом інтересів. Це джерела інформації, що створюються в електронному середовищі різними українськими та світовими  організаціями, а також, найбільш інформативні джерела іноземного виробництва на будь-якій мові [2].

Виробниками мережевих ресурсів являються центри та банки інформації, інформаційні служби підприємств, інформаційні агенства, відділи аналітики та прогнозування, архіви, музеї, бібліотеки та інші організації [6].

Сьогодні не існує чітко визначеної та науково-обгрунтованої  класифікації інтернет-ресурсів, яка необхідна для вирішення питань їхньої каталогізації, зберігання, обслуговування користувачів. Тому доцільно  використовувати також ознаки класифікації електронних документів, що характеризують особливості доступу до них. Таким чином, можна виділити 2 групи документних ресурсів, що складаються з мережевих локальних документів (що генерується на бібліотечних серверах) і мережевих віддалених документів. Мережеві видалені документи можна в свою чергу розподілити за режимом доступу на мережеві віддалені документи відкритого доступу та використання і мережеві видалені документи обмеженого доступу і використання.

Під мережевими віддаленими документами відкритого доступу та використання маються на увазі всі відкриті для вільного використання (безкоштовні) ресурси інтернету. Мережеві видалені документи обмеженого доступу і використання, є комерційним продуктом, становлять значний інтерес для користувачів бібліотек, і в силу цього бібліотеки набувають право на їх використання шляхом підписання відповідного договору (ліцензії) з постачальником інформації. Мережеві документи віддаленого доступу, на які є права доступу - це електронні документи, одержувані з зовнішніх джерел, розміщених на віддалених технічних засобах, у тимчасове користування на умовах угод з постачальниками інформації (виробниками або генераторами доступуВикористання електронних документних ресурсів і сервісних можливостей інтернету стало останніми роками. невід'ємною частиною діяльності сучасних бібліотек і індикатором їх розвитку.

Як відзначає Я.Л. Шрайберг, знадобився певний час, щоб електронні видання стали самостійними, і проявилися, нарешті, їх переваги : одночасне обслуговування багатьох користувачів, інтерактивність, компактність зберігання, простота репродукування [6]. В даний час є вже досить досконалий апарат електронних видань, репрезентативний обсяг цих документів, відбувається включення їх до фондів традиційних бібліотек, з'являються електронні бібліотеки, тобто відбувається природна трансформація сировинного складу бібліотечних фондів, і, як наслідок, трансформація процесів і технологій бібліотечно-інформаційного обслуговування, однак у бібліотекознавців поки немає єдиної думки про те, які види електронних документів, до яких організований доступ в бібліотеках, можна і потрібно включати в склад бібліотечних фондів [6].

Формування фондів мережевих ресурсів започатковано бібліотеками ряду країн. Аналіз їх діяльності в цьому напрямі свідчить про розмаїття підходів до архівування. Здійснюється вибіркове збирання мережевої інформації (Австралія, Канада), архівування національних сегментів Інтернету (Швеція, Росія), формування фондів веб-ресурсів у межах обов’язкового примірника документів (Норвегія, Франція), спроба збереження ресурсів усього світового «павутиння» (Бібліотека Конгресу США), а також, створення міжнародних кооперативних інтернет-архівів.

Вітчизняні бібліотеки мають знайти свій підхід до вирішення завдання формування фонду плинних мережевих джерел інформації, що постало перед ними за умов переходу від «ери Гутенберга» до епохи електронних комунікацій. Цей підхід потрібно  враховувати як  загальний світовий досвід збереження інформаційних ресурсів всесвітньої мережі, також, враховувати теперішній стан і особливості організації бібліотечної системи в Україні [4].

Електронні зібрання, які створюються в бібліотеках та інформаційних центрах являють собою скановані зображення найцінніших для сучасного користувача раніше виданих видань і рукописних книг, або переведені в електронну форму аналоги поточних друкованих здобутків. Бібліотеки пропонують доступ до електронних архівів матеріалів, які не потрапляють під дію авторського права. Деякі бібліотеки видають журнали й тематичні збірники. Як правило, подібні зібрання електронних ресурсів — результат роботи бібліотек, інформаційних центрів, університетів і видавництв над спеціальними проектами. Свої ресурси в Інтернеті виставляють і різні наукові й освітні установи, видавничі фірми, громадські організації, музеї тощо.

Останніми роками сформувався потік наукових документів або публікацій, що розміщується організаціями й авторами у відкритому доступі в Інтернеті, а також численні приклади різноманітних навігаторів, путівників, порталів та багато іншого, які умовно розглядаються як вид інтернет-ресурсів.

Отже, завдяки Інтернету, з'явився широкий доступ до ресурсів, які в традиційному середовищі належали до видань, що не публікуються. Саме цим пояснюється поява терміну  «ресурси  Інтернет» або «інтернет-ресурси», що поєднує всі різнорідні документи, подані в глобальній мережі, які можуть бути використані для вирішення різних інформаційних завдань [4].

Ресурси Інтернету, зокрема, їх тематична приналежність, динаміка розвитку, досліджуються рідко.  Відсутні  також, значимі дослідження бібліотечного веб-середовища, його характеристик і тенденцій розвитку в контексті розвитку глобального інформаційного середовища. Проведення даних досліджень потребує певного підходу і є дуже важким, тому що Інтернет — непостійне й динамічне середовище Ці питання потребують вирішення низки таких наукових завдань, як термінологічне визначення  мережевих електронних ресурсів, розробки їх типології (зокрема, виокремлення мережевих ресурсів). Отже, вагомою складовою фонду сучасної бібліотеки стають мережеві інформаційні ресурси, що потребують активізації її інформаційно-комунікаційної діяльності та необхідності адаптації до вимог електронного середовища. Ознайомитись з типами та класифікацією мережевих ресурсів можна звернувшись до Таблиць 1.1 та 1.2 [4].

Таблиця  1.1.

Типи ресурсів мережі Інтернет

Недокументовані

Документовані

Індивідуальні знання спеціалістів (експертів)

Текстові документи, графічні документи, фото-документи

Колективні знання спеціалістів (експертів)

Аудіо, відео-документи, електронні документи

Таблиця 1.2

Класифікація ресурсів мережі Інтернет  за ознаками, цільовим призначенням та за формою існування в мережі.

За ознаками :

За цільовим призначенням :

За формою існування в мережі.

За джерелом створення

Особисті, корпоративні

Електронні бібліотеки

За ступенем доступу

Бізнес-ресурси, ЗМІ

Фонди, архіви

За способом подання

Політичні, освітні, культурні

Бази та банки даних

За формою власності

Ресурси організацій та установ

Масиви документів

За методом організації та зберігання

Послуги і сервіси, розваги і спорт,відпочинок

Електронні колекції

За змістом

Дошки оголошень

Електронні бібліотечні системи

За мовною і географічною ознакою

За рівнем компетенції

Зберігання та мультимедіа та ін.

Сайти, блоги, сторінки у соц.мережах.

З точки зору ресурсів, що використовуються для надання  інформаційного обслуговування користувачів, розрізняють обслуговування з використанням власного фонду та довідково-пошукового апарату та послуги з використанням сукупних  інформаційних ресурсів суспільства ( мережевих електронних інформаційних ресурсів [1].

В бібліотеках мережеві ресурси розглядаються  переважно як джерела соціально значущої інформації (за аналогією з друкованими документами). Своє завдання при роботі з інтернет-ресурсами бібліотеки вбачають у тому, щоб відбирати найбільш цінні з точки зору своїх користувачів ресурси і забезпечувати до них зручний доступ.  Організація роботи щодо виконання цих завдань неможлива без класифікації інтернет-ресурсів в інтересах бібліотечної діяльності. .Для роботи з інтернет-ресурсами бібліотек важлива класифікація за такими ознаками: за способом доступу, по відношенню власника до авторства, за способом виробництва ресурсу, по розміщенню, за складом, за регулярністю поновлення, за способом передачі і генерації інформації [2].

Під впливом подій зовнішнього середовища бібліотеки поступово перетворюються в сучасні інтелектуальні центри. Використання ресурсів Інтернет, як і інших сучасних інформаційних технологій дозволяє модернізувати існуючі форми і методи бібліотечного  інформаційного обслуговування та впровадити цілий ряд інноваційних послуг, істотно розширюючи доступ необмеженої кількості користувачів до інформаційних продуктів, як в бібліотеці, так і за її межами. З кожним роком спектр інформаційних послуг в цих центрах розширюється, що дозволитьзбільшити кількість користувачів реальних та віддалених,

Публічна  бібліотека сьогодні стоїть перед вибором: перестати існувати як соціальний інститут і стати, наприклад, музеєм книжкової культури або перейти на новий рівень оцінки, рекомендації в сфері інформації та читання, поступово здійснюючи істотні зміни в бібліотечно-інформаційній діяльності за допомогою активного використання інтернет - ресурсів і інтернет - технологій.

Досвід роботи бібліотек дальнього зарубіжжя свідчить про те, шо  вони перейшли до моделі сучасного інтелектуального інформаційного центру, де організовано публічне обслуговування  традиційними та мережевими ресурсами, надаються бібліотечні та он-лайн послуги, які  забезпечують більшість потреб користувачів.

Потрібно назвати і ряд інших факторів, що сприяють розвитку
доступу до електронних ресурсів у бібліотеках: еволюція інтернет ,
провайдерів і послуг; значне зниження вартості необхідного програмного забезпечення для електронних бібліотек; очікування користувачів нового складу і якості послуг, що надаються в електронному середовищі, зокрема; поява конкурентності та інноваційної діяльності в суміжних бібліотечних
областях. Оскільки ці фактори в сукупності роблять значний
вплив на діяльність бібліотек, вони  (бібліотеки ) змушені поступово ставати сучасними інтелектуальними інформаційними центрами, надавати доступ як до мережевих ресурсів, як до відкритих, так і до ліцензійних. Систематично проводити дослідження інтересів своїх користувачів та аналіз ефективності використання електронних ресурсів,  доступ до яких надається на основі складання угоди та комерційних відносин між бібліотекою та постачальником інформаційних  ресурсів [3].

Сьогодні послуги, за допомогою яких бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування користувачів розподіляються на традиційні бібліотечні та нові послуги, які з’явилися під впливом подій зовнішнього середовища та Інтернету в бібліотеках. Їх класифікація являє собою наукову проблему, яка поки що не вирішена. Найбільш повною можна визнати класифікацію послуг М. Я. Дворкіної. [1] Ця класифікація грунтується на потребах користувача і розділяє послуги на традиційні бібліотечні послуги і різні он-лайн, які надають інші організації - інформаційні центри, агенції, відділи аналізу та прогнозів, архіви з використанням віддалених інформаційних ресурсів, які представлені в таблиці 1.3  [1].

Таблиця 1.3

Види традиційних та он-лайн послуг,  що надаються публічними бібліотеками

Традиційні бібліотечні послуги

On-line послуги, з використанням мережевих ресурсів, які можуть надаватися бібліотекою при необхідності ( послуги, шо надаються різними організаціями)

Довідково-аналітичні

Електронна пошта (Еmail)

Поточного інформування

Телеконференції

Інформування за конкретними проблемами

Форуми

Учбово-консультаційні

Інтернет-конференції

Послуги з організації бібліотечного спілкування

Доступ до систем дистанційного навчання, який дозволяє створити віртуальну освітнє середовище і забезпечити учнів пакетом лекцій і практичних занять, а також здійснювати контроль за засвоєнням знань.

Послуги з організації бібліотечного комфорту

Доступ до комерційних торгових електронним систем, що забезпечують дистанційні процедури купівлі-продажу різних товарів, надання послуг, банківських і інших операцій.

Послуги перекладача

Телефонні переговори (IP-телефонія)

Копіювальні

Відео-зв'язок з усім світом (програма Skype).

Віртуальна довідка

Скайп-консультації з юристом, психологом

Електронна доставка документів, електронний читальний зал.

Інтернет-телебачення, інтернет-радіо

Доступ до електронного каталогу та власних баз даних, електронних ресурсів бібліотеки.

Веб-форуми

Доступ до ресурсів мережі Інтернет  (відкритих та ліцензійних )

Інтернет-реклама

Розширюється номенклатура послуг, що забезпечують доступ до документів та інформації. Тенденцією бібліотечного обслуговування на сучасному етапі стає розширення системи доступу до інформації та документів. Режим доступу (локальний або віддалений через мережі передачі даних) до електронних документів і, перш за все, до електронних каталогів бібліотеки у багато разів збільшує можливості отримання бібліотечних послуг. Багаторазово збільшується кількість користувачів за рахунок залучення віддалених. Розвиток послуг, реалізованих в електронному середовищі, спрямований на їх розширення, персоніфікацію, введення нових форм і зворотного зв'язку з користувачами і, відповідно, на посилення присутності бібліотеки в мережевому просторі, здатний направити по новому шляху існуючі погляди на роль і можливості розвитку бібліотек [3].

Сьогодні ресурси мережі Інтернет можна порівняти з довідково-бібліотечною системою - то, як і що ми шукаємо в бібліотеці, також відбувається і в віртуальному середовищі. Однак Інтернет не може поки замінити традиційну бібліотеку, що зберігає друковані документи - вона лише доповнює її. В мережі в електронному вигляді присутня поки досить обмежена кількість книг і періодичних видань, причому не всі з них знаходяться у відкритому доступі [2].

Таким чином, електронні ресурси мережі Інтернет і послуги з їх використанням стали  важливим елементом інформаційного обслуговування, сприяють залученню  реальних та віртуальних користувачів до публічних бібліотек, розвитку персоналу та нових форм роботи.

Перелік  використаних джерел:

1.Брежнева В. В., Минкина В. А. Информационное  обслуживание: продукты и услуги, предоставляемые библиотеками  и  службами информации  предприятий / В. В. Брежнева, В. А. Минкина; СПбГУКИ. - СПб.: Профессия, 2004. — 304 с.

2.Блюмин А.М. Мировые информационные ресурсы: Учебное пособие / А. М. Блюмин, Н. А. Феоктистов. — М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2010. — 296 с. —  [Электронный ресурс].—Режим доступа. —http://mexalib.com/view/165873

3.Елисина Е. Ю. Обеспечение доступа к электронным документам в библиотеках: теория и практика: Автореф. дисс.  канд. пед. н. / Е. Ю. Елисина; РГБ. — М., 2008. — 18 с.. — [Электронный ресурс]. —  Режим доступа . — http://www.dissercat.com/content/obespechenie-dostupa-k-elektronnym-dokumentam-v-bibliotekakh-teoriya-i-praktika-0

4.Земсков А. И. Электронная информация и электронные ресурсы: публикации и документы, фонды и библиотеки / А. И. Земсков, Я. Л. Шрайберг. — М.: ФАИР, 2007. — 528 с.—  [Электронный ресурс]. —  Режим доступа http://dlx.bookzz.org/genesis/1495000/6b57324df69f6efde13674d48bc95b26/_as/[Zemskov_A.I.,_SHraiberg_YA.L.]_YElektronnaya_info(bookzz.org).pd

5.Редькина Н.С. Качество он-лайн услуг библиотек. —  [Электронный ресурс]. —  Режим доступа http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/2014/8/ntb_8_2_2014.pdf

6.Шрайберг Я. Л. Библиотеки и интернет: единство и борьба противоположностей и загадочные перспективы в изменяющейся социокультурной и информационной среде : ежегод. докл. конф. «Крым». Год 2014 / Я. Л. Шрайберг // Науч. и техн. б-ки. – 2014. – № 10. – С. 5–51. —  [Электронный ресурс]. — Режим доступа http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/2014/10/ntb_10_1_2014.pdf